Главная > ОЛЕКСАНДР I > Сходження на престол

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Сходження на престол

Уважається, що незадовго до своєї смерті Катерина II припускала заповісти Олександрові престол в обхід сина. Очевидно, онук був у курсі цих її планів, але прийняти престол не погодився.

Після воцаріння Павла положення Олександра ще більше ускладнилося, тому що йому доводилося постійно доводити підозрілому імператорові свою лояльність. Відношення ж Олександра до політики батька носило різко критичний характер. Саме ці настрої Олександра сприяли його залученню в змову проти Павла, але на умовах, що змовники збережуть його батькові життя й будуть домагатися лише його зречення. Трагічні події 11 березня 1801 серйозно вплинули на щиросердечне cостояние Олександра: почуття провини за смерть батька він випробовував до кінця своїх днів.

Початок реформ

Олександр I зійшов на російський престол, маючи намір здійснити радикальну реформу політичного ладу Росії шляхом створення конституції, що гарантувала всім підданим особисту волю й цивільні права. Він усвідомлював, що подібна “революція зверху” приведе фактично до ліквідації самодержавства й готовий був у випадку успіху вийти від влади. Однак він також розумів, що має потребу в певній соціальній опорі, в однодумцях. Йому необхідно було позбутися від тиску як з боку змовників, що свергнули Павла, так і поддерживавших їх “єкатерининських старих”. Уже в перші дні після воцаріння Олександр оголосив, що управляти Росією буде “за законами й по серцю” Катерини II. 5 квітня 1801 була створена Неодмінна рада - законосовещательный орган при государі, що одержав право опротестовувати дії й укази пануючи. У травні того ж року Олександр вніс на розгляд ради проект указу про заборону продажу селян без землі, але члени Ради дали зрозуміти імператорові, що прийняття подібного указу викличе шумування серед дворян і приведе до нового державного перевороту. Після цього Олександр зосередив свої зусилля на розробці реформи в колі своїх “молодих друзів” (В. П. Кочубей, А. А. Чарторыйский, А. С. Строганов, Н. Н. Новосильцев). Вчасно коронації Олександра (вересень 1801) Неодмінною радою були підготовлені проект “Всемилостивейшей грамоти, Російському народу жалуемой”, що містив гарантії основних цивільних прав підданих (воля слова, печатки, совісті, особиста безпека, гарантія приватної власності й т.д.), проект маніфесту по селянському питанню (заборона продажу селян без землі, установлення порядку викупу селян у поміщика) і проект реорганізації Сенату. У ході обговорення проектів оголилися гострі протиріччя між членами Неодмінної ради, і в результаті жоден із трьох документів оприлюднений не був. Було лише оголошене про припинення роздачі державних селян у приватні руки. Подальший розгляд селянського питання привело до появи 20 лютого 1803 указу про “вільних хліборобів”, що дозволяв поміщикам відпускати селян на волю й закріплювати за ними землю у власність, що вперше створювало категорію особисто вільних селян.

Паралельно Олександр здійснював адміністративну реформу й реформу утворення.

 

 
 
© 2010 ap6e5.tk Битвы на Косовом поле