Главная > Англо-бурська війна > Закінчення й підсумки війни

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Закінчення й підсумки війни

На початку 1900 р. чисельність англійських військ у Південній Африці була різко збільшена. На пост головнокомандуючого був призначений лорд Ф. Робертс, а начальника штабу - Г. Китченер.

До лютого 1900 р. у Південній Африці перебували близько 180 тис. англійських солдатів і офіцерів, з яких війська регулярної армії становили 126 тис. чоловік. У лютому 1900 р. англійські війська перейшли в настання. Почався другий період війни.

У лютому 1900 р. англійські війська чисельністю понад 50 тис. чоловік під командуванням Ф. Робертса, маючи 136 знарядь, змусили бурів зняти облогу з Кимберли. Продовжуючи настання, англійці завдали поразки бурському військам на чолі з генералом П. Кронье, що захищав підступ до Блумфонтейну на правом бережу р. Моддер. Генерал П. Кронье разом із чотирьохтисячним загоном здався в полон. Важливою причиною поразки війська П. Кронье з'явилося те, що бури не опанували залізничною лінією Кимберли, що мала велике значення для постачання англійських військ, що наступали.

На початку березня 1900 р. англійські війська на чолі з Р. Буллером звільнили від облоги Ледисмит. За час англійські війська, що перебували в цьому місті, втратили біля півтори тисяч убитими, пораненими й померлими від ран. У березні війська генерала Гетэкра опанували Стромогом і Бюргерсдорпом і приступилися до вигнання бурських військ з території Капской колонії. Тоді ж війська генерал-майора Клементса перейшли на північний берег р. Жовтогарячої й стали звільняти від бурських військ район Форесит-Коффифонтейн. Поразка бурів у війні ставало очевидним.

Наприкінці березня 1900 р. у зв'язку з кончиною генерала П. Жубера головне командування бурськими військами було довірено генералові Луїсові Боті. Але зміна командування не вплинула на результат війни. Не вплинули на нього й дії європейських добровольців.

На початку 1900 р. загони добровольців об'єдналися в європейський легіон, командиром якого був вибраний полковник французької армії граф Вильбуа де Марейль. Але вже у квітні 1900 р. англійські війська в бої при Босгофе нанесли легіону важка поразка. Вильбуа де Марейль був убитий. Командиром легіону став Е.Я. Максимов. Незабаром між начальниками загонів легіону виникли гострі розбіжності, що змусили Е.Я. Максимова відмовитися від командування ім. Очолюваний Е.Я. Максимовым російсько-голландський загін у квітні 1900 р. брав участь у ряді дрібних операцій, а також у боях при Табанчу й Тубі. Але в травні 1900 р. у бої при Ветривере він був майже повністю знищений. До цього часу європейський добровольчий легіон фактично розпався.

 

 
 
© 2010 ap6e5.tk Битвы на Косовом поле