Главная > Англо-бурська війна > 27 травня 1902

 
 

Menu

 
 
 
 
 

27 травня 1902

27 травня 1902 р. Д. Чемберлен телеграфував у Преторію умови миру. Вони передбачали: визнання бурами анексії Англією території Південно-Африканський Республіки й Жовтогарячої Республіки, надання Англією субсидії в розмірі 3 млн. ф. ст. для відновлення зруйнованих ферм, дозвіл застосування мови африкаанс у школах і судах, установа адміністративних органів як перший крок по шляху введення самоврядування, позбавлення виборчих прав африканеров, що брали участь в англійському повстанні.

Величезна перевага англійських збройних Південній Африці в живій силі й у техніку, відмова більшості бурів від участі в партизанській війні й більшості африканеров від участі в антианглійському повстанні, фактичний відмова держав від допомоги бурським республікам зумовив військову поразку. Столітня запекла боротьба англійських і бурських колонізаторів за панування в Південній Африці привела до перемоги Англії, що розташовувала ресурсами величезної колоніальної імперії .

Порушуючи підписані Англією міжнародні договори про правила ведення війни - С.-Петербурзьку конвенцію від 1868 р. і Гаазьку декларацію від 1899 р., що забороняли застосування розривних куль, англійське уряд і командування постачали британські війська, що діяли в Південній Африці, розривними кулями дум-дум. Британські війська використали їх у боях при Гленко, Эландслаагте, Николсонс-Неке.

Антигуманним способом ведення війни Англією була також «політика спустошення». Англійське командування приступилися до її проведення в середині 1900 р. у зв'язку з тим, що після заняття англійськими військами Преторії тисячі бурів не склали зброї й розгорнули партизанську війну. «Політика спустошення» виразилася в масовому спаленні й у конфіскації британськими військами, що належали бурам, що боролися, ферм і іншого майна.

«Політика спустошення» загрожувала бурам повним руйнуванням і ліквідацією економічної основи їхнього панування в цих республіках. Вона була спрямована не тільки проти бурів, що боролися, але також проти мирного бурського населення - жінок, дітей, старих. Цей спосіб ведення війни означав порушення англійським урядом і командуванням дуже важливого принципу міжнародного права, відповідно до якого війна повинна вестися тільки проти збройних сил, але не проти мирного населення супротивника.

Грубим порушенням цього принципу з'явилося також створення в 1900 р. англійським командуванням у Південній Африці концентраційних таборів для жінок, дітей, старих - членів родин бурів, що боролися. Створюючи ці табори, англійське командування хотіло запобігти наданню мирним бурським населенням допомоги партизанам, а також використати ув'язнених як заручників і тим самим змусити партизанів припинити подальший опір.

Тільки методами нещадної жорстокості змогли англійці придушити партизанський рух. Командування англійських військ наказало знищувати ферми бурів, які були базами партизанів, містити населення в концентраційні табори, де тисячі людей, особливо діти, умирали від голоду й хвороб. Була розроблена ціла система охорони залізниць. Усякий, хто наближався до залізничного полотна, міг бути без попередження вбитий на місці. Крок за кроком відтискуючи бурів у райони, оточені колючим дротом, англійці домоглися припинення партизанських дій.

 

 
 
© 2010 ap6e5.tk Битвы на Косовом поле